Як ідентифікувати насильство над дитиною: поради для педагогів

Діти проводять значну частину часу у школі, і саме педагоги можуть першими помітити ознаки насильства чи жорстокого поводження. Проте не завжди ці сигнали очевидні, а дитина може боятися або не вміти розповісти про пережите. Важливо знати, на що звертати увагу та як правильно реагувати, щоб не завдати ще більшої шкоди.

Які поведінкові та фізичні ознаки можуть свідчити про насильство, як спілкуватися з дитиною, яка, ймовірно, постраждала, та які дії має вжити педагог, щоб допомогти їй отримати необхідний захист і підтримку? Читайте далі в інфографіках

 

10 вчительських прийомів, щоб налагодити дисципліну в класі

Близько половини вчителів-новачків стверджують, що почуваються зовсім неготовими або тільки трішки готовими впоратися з учнями-хуліганами (дані щодо вчителів США, – ред.). Відсутність підготовки коштує вчителям близько трьох тижнів часу на рік, який вони витрачають, щоб заспокоїти учнів.

ПОКРАЩЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО КЛІМАТУ В КЛАСІ

1. Організація загальних колективних справ, спільних переживань:

• Колективні привітання з днем народжен­ня учнів.
• Вираження щирого співчуття від імені кла­су в дні сумних подій, хвороби, невдач.
• Спільні поїздки-екскурсії пам’ятними місцями, походи.
• Спільне відвідування концертів, вистав.
• Спільне проведення святкових днів.

2. Уміння вчителя формувати гуманні взаєми­ни з учнями.

• Сигнал вашої доброзичливості — добра усмішка, привітність. Ви не маєте наголошува­ти на різниці в соціальному статусі, віці між со­бою й учнем, висловлюйте свої розуміння доб­розичливо, у формі поради. Вмійте уважно і зацікавлено слухати учнів.
• Враховуйте індивідуальні особливості шко­ляра (запальність, мовчазність, вразливість, зам­кнутість), його стан у цей момент, його ставлен­ня до вас.
• Умійте вислухати людину, особливо в хви­лини напруженого нервового стану, що виник у результаті певних неприємностей, непоро­зумінь. Зберігайте «секрети», довірча бесіда по­требує обережності, делікатності.
• Шанобливо ставитеся до думки інших лю­дей (ви можете помилитися). Намагайтеся пе­реконувати, не поспішайте використовувати права.
• Намагайтеся відгукнутися про учня доб­рим словом, якщо він цього заслуговує. Схва­лення діє сильніше, ніж осуд. Врахуйте, що схва­лювання тих самих людей, протиставлення їхніх успіхів вадам інших сприяє поганому ставлен­ню до них усього класу.
• Критика за формою і змістом має орієнтува­тися на шанобливе ставлення до людей. Нама­гайтеся повчати наодинці, говоріть конкретно про випадок поганої поведінки. До дитини став­теся справедливо, поважаючи її гідність, тому будьте стриманими, не переходьте на крик і злість, намагайтеся не загрожувати, застосову­вати суворі заходи. Покажіть дитині, що ви віри­те в неї.