В Україні через війну побільшало людей з протезами або без кінцівок. Тож нашому суспільству потрібно навчитися правильно спілкуватися з цими людьми, щоб зробити їхню адаптацію легшою.
1.Не допомагайте, якщо вас про це не просили. Запитайте, чи потрібна людині допомога, не торкайтесь її чи її допоміжних засобів пересування без дозволу.
2. Не жалійте. Важливо не жаліти, а співчувати, адже коли ми жаліємо, ми дивимося на те, що людина втратила, хочемо назвати її "бідний/бідна". А під час співчуття ми бачимо те, що в неї є - силу та витривалість.
3. Не запитуйте про травму. Часто людям важко згадувати про поранення чи травму.
4. Не ігноруйте. Зустрівши людину з інвалідністю, ми часто почуваємося розгубленими: не знаємо, що сказати, як реагувати, тому уникаємо спілкування з ними. Люди з інвалідністю - такі ж громадяни, як і кожен з нас, багато з них віддали своє здоров’я, захищаючи наше життя. Вони заслуговують на нашу увагу й повагу.
5. Не розглядайте. Якщо ви зустріли людину без кінцівки чи з протезом, не намагайтеся детально розгледіти її травму, адже їй це буде некомфортно.
Також не забудьте поговорити зі своїми дітьми про людей з інвалідністю, але не в присутності людини, якої це стосується. Найкраще говорити про це заздалегідь, до того, як діти проявлять цікавість.
Немає коментарів:
Дописати коментар